Slow news

6 українських підприємців про кризу, працівників та комунікації під час карантину

Освітній проєкт креативної агенції WOOO Agency
Данилюк Даяна, 07.04.2020

Креативна агенція WOOO AGENCY запустила освітній карантинний проєкт, у межах якого команда агенції онлайн спілкувалася з представниками різних бізнесів.

“Перейшовши на віддалену роботу, ми зрозуміли, що як креативна агенція потребуємо глибшого розуміння того, що відбувається на ринку прямо зараз, коли весь бізнес переформатовується”.

Разом із власниками бізнесів агенція аналізувала ситуацію, обмінювалася ідеями, робила прогнози на майбутнє, усі підтримували одне одного. 

Дмитро Мельникович,
CEO WOOO AGENCY

“Карантинні зустрічі” планувалися як суто внутрішня ініціатива, але вже в процесі стало зрозуміло, що отримана інформація — інсайти та поради — стануть у пригоді колегам по ринку, адже в такий непростий час нам усім потрібно допомагати одне одному.”

Цей проєкт потрібен тим, хто працює у сфері маркетингу та креативу, аби зрозуміти, що відбувається навколо, у різних галузях бізнесу. Отримати більше інформації та побачити можливості там, де їх, здавалося б, немає. А ще відчути себе дотичним до життя інших під час самоізоляції.


Дмитро Деркач,
співвласник мережі кінотеатрів «Планета Кіно»

Ми, кінотеатри, напевно, були першими, кого закрили. І в перший день, коли нас тільки збиралися відправити на карантин, тобто ще не було рішення Кабміну, ми сказали, що переведемо працівників на 2/3 зарплати. Усі поставилися з розумінням, але засмутилися. Зараз, коли люди бачать, скільки навколо скорочень і звільнень, скільки компаній відправили працівників у неоплачувану відпустку, мені здається, всі ставляться навіть з якоюсь вдячністю, що ми виплачуємо, скільки можемо.

Усього в нас у компанії близько 700 людей, більша частина — це персонал кінотеатрів. Ми заморозили всі платежі, залишили тільки зарплату. Поки що в нас є гроші на рахунку на цю зарплату до кінця березня. Уже повідомили, що карантин продовжили до кінця квітня. І як далі — не знаю.

Про попкорн

Попкорн Pumpidup — окремий продукт, який ми будемо рекламувати через наші кінотеатри, бо там хороша цільова аудиторія. Але зараз основне завдання — зробити так, щоб попкорн не асоціювався з кінотеатрами. Це основний меседж стратегії: “Попкорн — всюди норм!”. Звичайно, зараз, коли люди сидять удома, було б добре це прорекламувати, але немає грошей. Тому поки що ми просто намагаємося зайти в максимальну кількість точок і своїми силами прорекламувати це — через розсилку й соцмережі “Планети кіно”.

Як комунікувати

Зараз дуже посилився інформаційний шум. Тому потрібно знаходити баланс між — не випадати з поля зору та не діставати й не дратувати людей. Потрібно дбати, щоб контент був справді корисним, цікавим і унікальним.


Аліна Токмиленко, 
співзасновниця Івано-Франківської мережі «23 ресторани»

Карантин повністю заблокував нашу діяльність. Увечері 16 березня ми розуміли, що буде введено карантин, а вже 17 березня переформатували роботу всіх закладів в один проєкт “23TakeAway”. Це той момент, коли дуже сильно відчувається, що саме нам вдалося зробити за десять років існування компанії. Ми побудували команду, головна наша цінність — люди. Другий здобуток — наші гості. Я зараз відчуваю, що більшості людей, яка підходить до віконечка “Фабрики”, потрібна не їжа. Їжа є в кожного вдома в холодильнику. Я відчуваю, що в нас купують, бо хочуть підтримати нас як бізнес, як людей.

Про виклики

У нас працює 154 людини, а робочих місць зараз усього 10. Ми виходимо на роботу по черзі, визначаємо, кому більше треба — хто винаймає квартиру, наприклад. Тобто ми зараз маємо 135 незалучених працівників. Із 1 квітня їм, по суті, немає за що існувати — це виклик. Наше завдання як співзасновників ресторанів — збільшувати продажі й вижити як компанія.

Про рекламу

У цей час потрібно з максимальною повагою ставитися до інформаційного простору людей. Увесь шлак, який зараз ллється в соціальних мережах, відлякує. Я відчуваю, що штучну комунікацію, контент, який створюють пересічні SMM-агентства, можна пробачити в некризовий період, але не зараз. Особисто я стала дуже чуттєвою до тієї комунікації, яку зі мною ведуть. Зараз хочеться читати справжні історії — історії людей, а не брендів.

ЯКі книжки рЕКОМЕНДУЄ

  • Фредрік Бакман “Ведмеже місто”
  • Байрон Шарп “Як зростають бренди: чого не знають маркетологи”

Сергій Фіцак, 
керуючий партнер ІТ-компанії Softjourn,

Як вплинув карантин?

Компанія Softjourn працює по всьому світу, має офіси в Івано-Франківську, Вроцлаві (Польща) та Фрімонті, у Кремнієвій долині. На сьогодні в Івано-Франківську в нас працює близько 200 людей, але через усі ці події ми перейшли на remote work за один день. Ми від початку дотримувалися стратегії віддалених команд та будували процеси віддалено, тому вміємо працювати з клієнтами і працівниками онлайн. Наші сейлзи дуже часто, якщо й бачать клієнтів, то тільки в Skype або в Zoom.

Офіс був соціальним хабом, де можна було поспілкуватися. Зараз його немає, і всі за ним сумують. Але, з іншого боку, менеджери помічають, що продуктивність деяких людей зросла.

Прогнози

Що, найімовірніше, відбудеться на ринку — це падіння споживання і перехід у крафтові сегменти. Туристичний бізнес та готелі однозначно рік не працюватимуть. За три місяці можна буде очікувати плавного відновлення роботи ресторанів. Але буму не буде: у людей залишиться фобія. Хайп масок і дезінфекторів однозначно скоро припиниться — іти туди продавати вже пізно.

Ніхто не знає, що робити, і всі розуміють, що це не криза 2008 року, коли з’являлися нові можливості. Нині відбувається зміна економічних відносин загалом. Зараз будуть важливими партнерство й кооперація, коли ти допомагаєш своєму партнерові зберегти бізнес, а не викачуєш з нього останні ресурси.

Компаніям потрібно ще раз переглянути внутрішні процеси, свою бізнес-модель — як іде управління доходами. Також пригадати принцип Парето з клієнтами: імовірно, 20% клієнтів приносять 80% доходу — на них і потрібно зосередитися. А ще фінансова подушка: важливо, щоб вам вистачило повітря зануритися на дно, пережити цей період і винирнути.


Ольга Шурупова, 
власниця компанії Prime Brand

Ми залежимо від постачальників і клієнтів. Незважаючи на карантин і кризу, у нас усе одно є кілька клієнтів, які запитують про продукт. Уже з початком кризи ми взяли в штат ще одного спеціаліста й не збираємося його звільняти.

Про віддалену роботу

Ми вирішили щоденно збиратися всією командою об 11 годині, щоб просто поспілкуватися. Це дуже допомагає підняти настрій. Ніхто не “вариться” сам на сам, не накручує себе, що все погано. Завдяки цим зустрічам ми придумали різні активності. Наприклад, дійшли руки до презентації про подарунки: ми ділимося накопиченими за роки знаннями, де, як і навіщо використовувати подарунки.

Про рекламу

Головне — це адекватність. Реклама і просування ніколи не завадять: неважливо, падає ринок чи зростає. Завжди потрібна комунікація. Вона не потрібна тільки в тому разі, коли ти не встигаєш обробляти вхідний потік. Ми вирішили, що оскільки наразі не можемо нагадувати про себе клієнтам подарунками, можна запропонувати їм листівки для їхніх клієнтів: як нагадування, як точка контакту.

Які книЖКи рЕКОМЕНДУЄ

  • Грег Маккеон “Эссенциализм. Путь к простоте”
  • Мари Кондо “Магическая уборка. Японское искусство наведения порядка дома и в жизни”
  • В. Чан Ким, Рене Моборн “Стратегия голубого океана”
  • Карл Сьюэлл “Клиенты на всю жизнь”
  • Эль Луна “Между надо и хочу. Найди свой путь и следуй ему”
  • Джей Ди Мейер “30 дней для достижения результатов”

Влад Ноздрачов,
співзасновник освітніх проєктів “Суперлюди” та UNIT School of Business (USB)

Ми розуміли, до чого все йде, і найперше, що зробили — провели фінансовий аудит і подумали про переформатування. Нам пощастило, що ми не маємо касового розриву, оскільки не використовуємо оборотні кошти, і не було стільки зобов’язань, які б нас утопили.

Ми заздалегідь зв’язалися з усіма, перед ким мали зобов’язання. Тоді ще ніхто не усвідомлював паніки: десь пригальмували, десь відтермінували, десь попросили реструктурувати борг.

Ми поговорили зі всіма працівниками й домовилися, що за березень виплатимо зарплати повністю, а за квітень “усіх убитих ведмедів” ділимо порівну. Перспектива в нас є і можна борсатися. Наш основний ресурс — це команда.

Про віддалену роботу

В освітньому проєкті ми завжди були фанатами онлайн-комунікацій. І в нас так вийшло, що особливо нічого не змінилося, крім того, що ми не бачимо одне одного. Дуже сильно зросла продуктивність роботи: немає цих годин на переїзди, усі починають працювати прямо зранку. Призначити мітинг і переговорити не виходить — потрібно влаштовувати зідзвони. А зідзвони дисциплінують: є виділений час і запитання, які потрібно обговорити. Загалом помітили, що вдома ми більше втомлюємося.

Діджитал-прогнози

Зараз на 1 годину людини претендує 100 годин різного контенту. Якщо раніше на твій час почасти претендувала вулиця (ресторан, зустріч), то зараз ти цілком у розпорядженні контент-індустрії, яка за хвилину перейшла з вулиці в інтернет. Рекламний ринок по всьому світу тільки виграє від цього. Боротьба за увагу людини стала ще жорсткішою і складнішою. Ера креативних індустрій може відновитися, оскільки конкурувати можна буде нестандартними рішеннями.

Які книЖКи рекомендує

  • Нікколо Макіавеллі “Державець”
  • Грег МакКеон “Эссенциализм. Путь к простоте”
  • Леонард Корен “Ваби-саби. Японская философия для художников, дизайнеров и писателей”

Олеся Остафієва,
засновниця відьма-бару “Лиса гора”, ресторану альтернативної історії “ЛяГушка по-київськи” та кафе біля дому

Про роботу на карантині

Із трьох закладів два ми закрили. Відьма-бар та “ЛяГушка” закриті повністю, а кафе біля дому працює на доставку, але з меншим у чотири рази виторгом. Ми вирішили працювати в мінус, щоб утримати свою аудиторію. Щодо орендодавців: у кафе власник майже одразу зателефонував і сказав, що зробить нам знижку. Платимо тільки 20% цього місяця, а далі будемо домовлятися. У відьма-барі — 50%, а в “ЛяГушці” ще ні до чого не домовилися.

Розуміємо, що без істотних втрат із цієї історії вийде лише “Відьма”. Там дуже чітка концепція, найзрозуміліша цільова аудиторія і міцний кістяк постійних клієнтів. “ЛяГушку” ми або будемо закривати, або змінимо формат — там вищі ціни на їжу, бо вона більш вишукана й вигадлива. Ми думаємо, що після карантину посилиться криза, у людей буде менше грошей і зникне запит на high-level, натомість сформується на просту зрозумілу їжу.

Про працівників

Щодо зарплати працівників: у кафе біля дому ми знизили ставку вдвічі, але збільшили процент від щоденного виторгу. Працівники “Відьми” поки що сидять удома, але ми виплачуємо їм 50% зарплати. Ми розуміємо, що ці два тижні ще була змога виплатити половину. А на квітень, найімовірніше, призначимо якусь опорну суму, щоб людям було на що прожити місяць, бо в травні ці витрати не буде із чого закривати.

Про карантин

Головне — віра в завтрашній день. Не треба очікувати, що все це буде просто і зрозуміло. Це не завершиться в один день, але це певний виклик. З тими навичками, які ми отримаємо, будемо потім дуже затребувані на ринку.

Які книЖКи рекомендує

  • Патрік Зюскінд “Парфумер”
  • Патрік Зюскінд “Контрабас”

Інші статті за темами
Slow news
News
Slow news
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень